ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА СПИРИДОНА ЧЕРКАСЕНКА


 Спиридон Феодосійович Черкасенко — український письменник, драматург та педагог.

Сьогодні творчість Черкасенка вивчають і знають, але в радянські часи його ім’я було заборонено на території України від початку 1920-х років. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України.

Він мешкав у Російській імперії, Українській народній республіці, Австрії, Чехословаччині та Чехії.

Навчався в російськомовній семінарії, тому перші його вірші були російською мовою. Але українська мова захопила його після прочитання Кобзаря.Черкасенко сам співав в церковних хорах і високо цінував церковний спів.Майже 15 років працював вчителем у сільських та шахтарських школах.Дружина Спиридона Євгенія Іванова-Черкасенко була українською актрисою, співачкою. Виступала в театрі Садовського. У них був єдиний  син, який загинув у боротьбі за  українську державність на Карпатській Україні.Спиридон Черкасенко укладав читанки й букварі для українських шкіл («Буквар», «Рідна школа», «Читанка», I, II, III, IV, «Найпотрібніші правила правопису», «Граматка» та ін.).

Спиридон Черкасенко — автор поетичних збірок «Хвилини» (1909), «До верховин» (1920); збірок оповідань «Маленький горбань та інші оповідання» (1912), «На шахті» (1909), «Вони перемогли» (1917), «У шахтарів. Як живуть і працюють на шахтах» (1919); роману «Пригоди молодого лицаря» (1937); драматичних творів «Хуртовина» (1908), «Казка старого млина» (1913), «Про що тирса шелестіла…» (1918), «Ціна крові» (1931), «Северин Наливайко» (1934).



Коментарі