Найзагадковіша жінка в українській літературі

 Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття.

 Народилася Марія Вілінська у родіні збіднілих дворянин. Коли їй було 6 років, помер батько. Вітчим дівчинки часто знущався з неї у дитинстві., він був картярем і п’яницею. Згодом матері довелося піти від нього, а двох дітей виховувала тітка. Життя і там було складним, вона мусила бути за ґувернантку дітят тітки.

Марію Вілінську називають «українським Жорж Сандом», вважають «фатальною жінкою». 

Зна­ла близько 10 іноземних мов, се­ред яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська (рідною для неї була російська) та інші.  Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.

Повість «Маруся» отрима­ла нагороду Французької академії і була рекомендована для обов’язкового вивчення в французьких школах.

Чому у Марко Вовчок був такий псевдонім? Є кілька теорій. Перша пояснює, що псевдонім М. Вілінська – письменниця вигадала сама, за прізвищем першого чоловіка (Маркович). Друга теорія розповідає, що псевдонім народився з вуст П. Куліша, який поєднав прізвище чоловіка Марії з її «вовчкуватістю» у спілкуванні. Сама ж письменниця свій псевдонім ненавиділа.

Була особисто знайома з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим, Іваном Тургенєвим, Жулем Верном, Дмитром Менделеєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим, О. Герценом, Л. Толстим.

Марко Вовчок прожила 73 роки, виглядала теж досить молодо, як на свій вік. Померла від раку мозку.

До 190-річчя від дня народження відомої письменниці бібліотекар провела презентацію книжкової виставки "Найзагадковіша жінка в українській літературі".