ВІДОМИЙ МІКРОБІОЛОГ

  28 грудня виповнюється 155 років з дня народження  Данила Кириловича Заболотного 

(1866-1929), українського  вченого-мікробіолога , нашого земляка. В бібліотеці створена інформаційна сторінка "Відомий мікробіолог".

Заболотний Данило Кирилович – мікробіолог та епідеміолог. Створив учення про природні вогнища чуми. Автор численних наукових робіт про чуму, холеру, малярію, сифіліс, дифтерію, висипний тиф і інші захворювання.

Перш ніж оприлюднювати висновки, Данило Заболотний разом зі своїм товаришем Савченком випробував засіб. І пізніше майже всі протиінфекційні сироватки Данило Заболотний перевіряв на собі.

Через 3 роки його, як знаного спеціаліста, відрядили до Індії для вивчення спалаху чуми. Згодом Заболотний сам вирушив шляхами «чорної смерті» – Аравія, Персія, Месопотамія, Монголія, Китай, локалізація епідемії у Шотландії, Марокко… Вчений першим довів, що розповсюджують смертоносні бацили гризуни. Саме хворі бабаки–тарбагани провокували спалахи чуми, яку купці і прочани розносили світом. Завдяки цьому відкриттю стало легше запобігати масштабним епідеміям, а українець Заболотний здобув славу переможця «чорної смерті» або, як він жартома казав, «чумогона».

У 1919 році Заболотний переїз¬дить до Одеси, де його обирають першим ректором медичної академії. Тут він організовує комісію з вивчення висипного тифу, засновує першу в країні кафедру епідеміології, перший у світі будинок санітарної освіти. Є свідчення, що саме Данило Заболотний домігся, аби у Вінниці відкрили медінститут.

А в грудні 1922–го, вже будучи дійсним членом Всеукраїнської Академії наук, Заболотний їде у від¬рядження до Петрограда, звідти — у Париж як представник СРСР, запрошений на святкування сторічного ювілею вченого–мікробіолога Пастера.

З Петрограда Данила Кириловича вже не відпускають. Його обирають завідувачем кафедри мікробіології Військово–медичної академії, членом–кореспондентом Російської Академії наук, а згодом — дійсним членом Академії наук СРСР. Данило Заболотний видає багато наукових праць, підручників з мікробіології, бере участь у Міжнародному серологічному конгресі в Копенгагені. Данські газети тоді підписали портрет ученого: «Славетний борець із чумою».

Лише у травні 1928 року Данило Кирилович повертається в Україну, оскільки сесія Ради ВУАН обрала його президентом Всеукраїнської академії наук.

Коли розпочалися репресії проти української інтелігенції, академіка ВУАН Сергія Єфремова та секретаря Агатангела Кримського звинуватили в належності до вигаданої чекістами «Спілки визволення України». Заболотний намагався врятувати колег, заявивши, що якщо їх будуть переслідувати, то він подасть у відставку. Припускають, що це і було причиною його смерті. 15 грудня 1929 року Данила Кириловича не стало…

А потім зник і його щоденник «По світах і людях». Зберігся лише акт про спалення. Більшовицька чума намагалася знищити все, що свідчило про любов ученого до України.