4 липня – 130 років від дня народження українського письменника Петра Йосиповича Панча (справжнє прізвище — Панченко). Автор оповідань «Рідна земля», «Гнів матері», книг фейлетонів «Зозуля», «Кортить курці просо». В 1935 року вийшов перший під назвою «Облога ночі», 1954-го — роман «Гомоніла Україна». Твори для дітей і про дітей: «Малий партизан», «Будемо літати», «Син Таращанського полку», «Гиля, гуси», «Вовчий хвіст», «Будемо літати», «Гарні хлопці», «Для вас і про вас».
Петро Панч − новеліст, повістяр і романіст, автор ка¬зок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було вже тридцять років, маючи за плечима чималий жит¬тєвий багаж. Перші свої твори – нариси, оповідання, фейлетони, «житні етюди», що почали з’являтись на сторінках періодичних видань мали псевдонім «Максим Отава».
Петро Панч невтомно працював, писав, підтримував розвиток української літератури у лавах Спілки письменників та літературних угрупувань «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. За роман «На калиновім мості» письменник нагороджений Шевченківською премією.
Основна тема творчості – історико-революційна, становлення особистості в умовах війни, революції і соціалістичного будівництва. Твори перекладені на багато іноземних мов.
Письменник багато працював, писав, брав участь у розвитку Спілки письменників. Збірка статей та етюдів-спогадів «Відлітають журавлі» стала останньою. Нею письменник попрощався зі своїм читачем.
1973-й поставив у творчості Петра Панча крапку. Помер Петро Панч 1 грудня 1978 року в місті Києві. Похований на Байковому кладовищі.
... Нині знову йде борня за свободу і правду, знову гомонить Україна, а отже — і Петро Панч знову з нами, знову живий.
Коментарі
Дописати коментар