Хто з нас у дитячому садочку, а згодом у школі не декламував маленькі шедеври Тичини: «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», які вели в зачарований казковий дивосвіт? Ці вірші ввійшли до його першої збірки «Сонячні кларнети» (1918). Він пише для дітей віршовані казки «Івасик-Телесик», «Дударик». Читаєш їх, і не хочеться, щоб закінчувалась казка. В них і мудрість, і гумор, і добірне українське слово, і звучні рими. В свій репертуар юні читачі «забрали» в дорослих і такі поезії, як «Гаї шумлять», «На майдані», «Як упав же він з коня». До 130-ї річниці з дня народження Павла Тичини ми провели для дітей літературний портрет «І рости, і діяти». Діти залюбки слухали та читали вірші відомого поета. Коротко познайомились з життям та творчістю. Переглянули казочку «Івасик –Телесик».
Коментарі
Дописати коментар