ДЮМА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 До 100-річчя з дня народження 

Володимира Кириловича Малика (1921-1998рр)

Народився Володимир Малик (справжнє прізвище Сиченко) 21 лютого 1921 року у селі Новосілки Київської області. Батьки привили йому любов до поезії, тому після закінчення школи він поступив на філологічний факультет Київського університету.

Юнак швидко знайшов своє покликання, він почав відвідувати літературний гурток Абрама Кацнельсона. Там Володимир вперше показав свої поезії, які згодом у 1940 році, були опубліковані на сторінках столичного журналу. На весні 1941 року А. Малишко прийняв в нього для публікації цілу збірку поезій.

Прийшла війна, яка поламала не одну долю, не була вона лагідною і до Володимира.. Молодий хлопець майже три роки провів у концтаборах в Німеччині.

Згодом Володимир Сиченко став працювати вчителем української мови і літератури, він заочно в 1950 році завершив навчання в Київському університеті. За направленням спочатку вчителював на Київщині, через кілька років переїхав до Лубен на Полтавщині, де продовжував працювати за фахом. Згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності.

На початку письменницької діяльності, Володимир Кирилович підписував свої твори Сичено, прізвище Малик з’явилось дещо пізніше. Найбільше В. Малика знають як автора історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи Посол Урус-шайтана (1968 р.), Фірман султана (1969 р.), Чорний вершник (1976 р.) і Шовковий шнурок (1977 р.)., романи «Князь Кий» (1982 р.), «Чумацький шлях», «Горить свіча», Черлені щити (1985 р.) 

Дуже скоро він заживе слави як автор історико-пригодницьких романів. Його називали -  «Дюма української літератури».

Та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім».
Малик відомий і як літературний критик. Його перу належить низка рецензій на твори українських прозаїків. За значний вклад у галузі літератури В. Малику в 1983 році було присуджено премію ім. Лесі Українки.

Володимир Кирилович Малик у віці 77 рокiв помер 31 серпня 1998 р., був похований у м. Лубни, Полтавської області.